УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, 4 клас

Тема: Складання тексту-опису за аналогією.

Мета: закріпити вміння учнів самостійно складати казки, збагатити словниковий запас дітей; розвивати уяву, фантазію; виховувати любов до тварин, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації про білочку, роздаткові картки з віршами, загадками, оповідання про білочку, малюнки дітей.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

 Вже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

А урок наш незвичайний –

І цікавий і повчальний.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

- Що таке текст? З яких частин він складається?

- Чи можна до тексту дібрати заголовок?

- Які ви знаєте стилі мовлення?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 - Сьогодні у нас урок зв'язного мовлення. Ми будемо складати опис білочки. Наш урок – це урок творчості, натхнення, добра і радості. Кожен із вас гарно попрацював, зібрав багато матеріалу до теми. Ви маєте можливість скласти  власний опис білочки.

У ході підготовки до уроку діти підібрали та записали у зошити загадки, скоромовки, вірші, повідомлення про білочку.

IV. Підготовка до складання тексту-опису

1. Робота над мовним матеріалом .

Робота в парах.  Діти отримують роздруковані на аркушах тексти загадок. Прочитайте та відгадайте загадки.  Виділіть слова, які допомогли зрозуміти, про кого або про що у них розповідається.

Загадки

- Хоч звірина ця мала, хвіст у неї, як мітла,

Вуха гострі, наче стрілки у скакухи …. (білки).

- Пухова руденька шуба, із сосни стриба на дуба.

Хвіст у неї, як мітла, а сама на зріст мала.

Очі сяють, як намисто, мов дві цяточки вогнисті.

В неї хатка гарна, тиха, взимку повненька горіхів.

В лісі любить вона жити, відгадайте, хто це, діти?  (Білка)

- Хоч мала сама на зріст, та великий маю хвіст.

Пухова руденька шуба, із сосни стриба на дуба.  (Білка)

- Сама мала, шубка пухка, з гілки не гілку стрибає,

шишки, горішки збирає.   (Білка)

- Ой, яка вона гарненька, пишний хвіст і руденька,

не звірятко – просто диво, невгамовне, пустотливе.

Вгору-вниз, на гілку, з гілки.

Хто це буде, діти?... (Білка)

  Бігли діти повз ялинку

  І побачили хатинку

 Лісова пустунка там,

 Оселилась – і діткам

 Чемно лапку подавала,

 Ківш грибів подарувала,

 А тоді - себе назвала.

         Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає.

Хоч вона мала на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто оченята…

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Після виконання завдання учні називають виділені слова та визначають, які слова із загадок можна використати, описуючи тваринку або її звички.

2. Презентація творчих груп

Конкурс на краще читання скоромовки про білочку.

         Прочитайте підібрані скоромовки з певною інтонацією.

          Білка бігала багато, бо шукала в лісі брата.

Брат на дереві сидів і смачні горішки їв.

Поки знайде білка брата, будемо всі букви знати.

У білочки білченята бігали, стрибали із дубочка на горбочок,

Із горбочка – та в дупло, у білоччине житло.

3. Звуковий аналіз слова «білка».

4. «Довідкове бюро». Повідомлення про білочку.

Діти зачитують  повідомлення про білочку, які підготували заздалегідь.

БІЛКА

ü Білка – широко відомий звір нашої фауни, стрункий, дуже спритний гризун, усією своєю будовою нерозривно зв’язаний з лісом і деревним способом життя. Водиться в лісових і лісостепових районах Європи і Сибіру, поширюючись на схід до Сахаліну і Камчатки.

ü На території України білка поширена по всій лісостеповій поліській смузі, де населяє листяні та хвойні високостовбурні ліси, а по лісових насадженнях уздовж річок, долин розселяється на південь, навіть у степовій зоні.

ü Дуже поширена білка в гірських районах Карпат і передгір’ях.

ü Територію України населяють кілька форм-підвидів, які різняться між собою забарвленням. Коливання в забарвленні наших білок характерне як для літнього, так і для зимового хутра. Так, літнє забарвлення спинної частини тіла та боків українських білок коливається від червоно-каштанового, коричнево-бурого, червоно-бурого і до темно-бурого, і навіть інтенсивно-чорного кольору (карпатські білки).

ü Зимне забарвлення білок, набуваючи димчатих відтінків, також варіює від червоно – бурого, рудувато-коричневого і до бурувато-сріблястого кольору. На боках тіла зимове хутро українських білок в усіх формах або сірішає, або набирає яскраво-бурих відтінків.

ü Живуть білки у верховітті дерев, де на висоті від 3 до 20 і більше метрів роблять з тонких гілочок, зеленого моху і лишайників кулястої форми кубла. Оселяються вони також у дуплах старих дерев.

ü  Білки – денні тварини, живляться різноманітним рослинним кормом: насінням і плодами дерев та кущів, бруньками, ягодами, грибами тощо. Зрідка білка споживає і тваринну їжу: яйця птахів і навіть пташенят, комах і їх личинки, мурашині яйця. На зиму робить значні запаси жолудів, горіхів, грибів.

ü У зимову сплячку білки не залягають, хоч у дуже люті морози та в хуртовину кілька днів сплять і не виходять з кубла. Щороку білка дає два приплоди: в кінці квітня і в кінці липня або в серпні. Вона народжує 3-7 сліпих і голих малят.

ü Білка – хутровий звір, якому в хутрозаготівлях належить займати значне місце. Проте через нечисленність білки в Україні взяті під охорону і полювати на них дозволено тільки в районах, де вони досягли промислової  щільності.

ü До Криму завезена алтайська білка-телеутка, природній ареал якої охоплює Західний Сибір, Північний Казахстан і Південно-Східний Урал.

Від української білки білка-телеутка відрізняється красивим і високоякісним хутром. Вона завезена в кримські ліси з метою збагачення хутрового фонду республіки.

ü На чисельність білок у лісах впивають екологічні катастрофи, зокрема лісові пожежі через необережність людей під час спеки.

Учитель. – Кожен повинен зробити все, аби зберегти природу рідного краю:

Пам’ятай, не забувай батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край, дім свій – Батьківщину.

Якщо ви, діти, будете виконувати це правило, то у наших лісах буде водитися безліч різних звіряток, і вдячна природа подарує вам здоров’я і сили, природа не тільки джерело здоров’я і радості, вона – ваш вірний друг, неоціненне багатство. Берегти природу – значить берегти Батьківщину. Залежно від того, як ставитися до природи, вона може бути доброю матір’ю або злою мачухою. У прислів’ях і приказках наш народ намагався довести це.

5. Презентація  творчих груп.

Читання учнями прислів’їв, дібраних заздалегідь.

- Не кожному природа є матір’ю , іншому й мачухою.

- Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.

- Горнися до природи – не матимеш пригоди.

Учитель: Отже, суспільство не розв’яже екологічних проблем, якщо не перегляне свого способу життя. Потрібно негайно виховувати екологічну відповідальність щодо самих себе, щодо навколишнього середовища. Розкажіть своїм батькам, як берегти свій рідний край, як берегтися від несприятливих екологічних чинників.

6. Фізкультхвилинка

Ой, яка вона швиденька,

Наша білочка руденька!

Не звірятко – просто диво,

Невгамовне, пустотливе.

Вгору-вниз-нема зупинки,

Й поскачемо хвилинку,

Розімнемо ніжки й спинку.

Відпочили гарно всі,

Час за парти сісти всім.

7. Хвилинка поезії.

Білочка

Хвіст трубою, спритні ніжки –

Плиг із гілки на сучок! –

Носить все вона горішки

В золотий свій «сундучок».

В неї й очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Острі вушка, наче ріжки, -

У дуплі живе вона.

Г. Бойко

Із верхівки білочка скочить на гілочку …

Гілочка погнулась,  білочка хитнулась.

З гілки обірвалася! Впала? Де сховалася?

Ой, не вірте білочці – он вона на гілочці.

                                     К. Перелісна

                   Білочка

- Де ти, білочко, живеш?

Що ти, білочко, гризеш?

- У зеленому ліску,

У дуплі, у соснячку

я гризу горішки,

і гриби, і шишки.

А в морози люті, злі

ти не мерзнеш у дуплі?

- Мене добре зігріва

моя шубка хутрова,

і тому зимові дні

мені зовсім не страшні.

                                     Г Демченко

Діти читають поезії, визначають, якими словами, висловлюваннями можна було б доповнити словничок про героїню нашого майбутнього опису.

8. Інтерактивна вправа «Мозаїка».

На парті кожного учня лежить картка. Картки різного кольору (жовті, зелені, червоні), різної форми (прямокутники, трикутники, круги).

Учитель. – Я пропоную об’єднатися в групи за допомогою карток за кольором. Утворилося три групи. Учні обирають лідера, секунданта, каліграфа.

Завдання мобільним групам: прочитати твори про білочку, визначити, яку інформацію отримали про неї, передати інформацію у інші групи.

Учні працюють у групах. Читають тексти, занотовують потрібну інформацію, вибирають образні слова й вирази.

Учител:  А зараз об’єднайтеся у групи за формою карток.

Учні працюють у нових групах. У кожній групі обирають лідера.

БІЛКА

(Якутська казка)

Якось улітку познайомилися білка і заєць. Вони стали друзями.

Прийшла зима. Випав сніг. Побіліли дерева, кущі, земля. Високо на дереві білка вимостила собі тепле м’яке гніздо. А зайчик під сушняком сховався. Поглянула білка з гнізда на нього і не впізнала. Її руденький кожушок став сірим.

Впізнали вони одне одного тільки влітку. Бо літечко їм колишнє вбрання повернуло.

                                                                                    (Журнал «Малятко»)

БІЛОЧКА

Від старого дерев’яного будинку під величними ялинками через ліс пролягала алея. Біля коріння вікових дерев і навіть на стежинках тут частенько з’являлись гриби. У дуплі величезної ялини поселилась маленька руда білочка. Під ялиною стояла дерев’яна лава. Тут любив відпочивати старий чоловік.

Дідусь часто залишав білочці на лаві різні солодощі. Спочатку вона брала їх і миттю зникала. Та згодом білочка перестала боятись дідуся. Брала з його рук ласощі і не ховалась.

                                                                                    (За Ю. Богушевич)

БІЛОЧЧИНА ПАМ’ЯТЬ

Сьогодні, розглядаючи на снігу сліди звіряток і птахів, ось що я по тих слідах вичитав: білка добулася крізь сніг до моху, взяла звідти сховані там з осені два горіхи і тут-таки з’їла їх – я шкаралупу знайшов. Потім відбігла з десяток метрів, знову пірнула, знову залишила на снігу шкаралупу, а за кілька метрів пробилася в третю схованку.

Що за диво? Не можна припустити, щоб вона чула запах горіха крізь товстий шар снігу й криги. Отже, пам’ятала з осені про свої горіхи і знала відстань між ними.

Та й ще дивовижніше – вона не могла, як ми, вимірювати сантиметри, а просто на око з точністю визначила схованку. Ну як же не позаздрити білоччиній пам’яті й кмітливості!

                                                                                              (М. Пришвін)

V. Складання опису

1. Робота над складанням тексту-опису за аналогією.

За зразком тексту-опису їжачка скласти текст-опис білочки.

На дошці надрукований зразок.

Їжачок

Їжачок – невеличка дика тваринка. Все тільце його вкрите сірою колючою шубкою. Маленький носик схожий на п’ятачок. Оченята – мов кругленькі намистинки.

У їжачка маленькі ніжки. У хвилини небезпеки їжачок згортається в клубочок. Спробуй візьми його!

2. Розгляд ілюстрації білочки.

3. Робота над схемою опису.

СХЕМА ОПИСУ

Зачин	Загальне враження про предмет чи явище
Основна частина	Ознаки предмета чи явища
Кінцівка	Висновок

4. Відповіді на запитання.

- З чого починаємо опис? (Лісова тваринка)

- Які ознаки білочки треба розкрити? (Тіло, хутро, хвіст)

- Що відрізняє білочку від інших лісових мешканців? (Стрибає з гілки на гілку)

- Якого кольору шубка? Який хвіст?

- Які очі, носик, вушка? З чим їх можна порівняти?

- Які в тваринки лапки?

- Які слова можна вживати замість «білка», щоб не було повтору цього слова?

5. Словникова робота

Лісова тваринка, білочка, пустунка, лісова красуня. Руда шубка, пухнастий довгий хвіст. Чорні китички. Очі, як намистинки. Вушка гострі, наче ріжки. Лапки коротенькі, чіпкі. Спритні ніжки.

6. Усне складання тексту-опису про білочку (2-3 учні).

7. Фізкультхвилинка

Лапки в боки, вгору вушка – скачуть білочки-подружки.

Раз, два, три, чотири, п’ять, по гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві спритно роблять вільні вправи.

Раз, два, три, чотири, п’ять –

люблять білочки стрибать.

8. Переписування тексту «Білочка».

9 Перевірка написаного.

VI. Підсумок уроку

           Робота в групах
          Як потрібно подбати про білочку, щоб їй у лісі жилося добре?

Відповіді дітей.

- Не розводити багаття в лісі.

- Не накопичувати сміття в лісі, бо це призводить до забруднення ґрунту.

- Не рвати і не ламати рослин у лісі.

- Допомагати взимку птахам і звірям.

- Дотримуватися тиші в природі.

Учитель.   Кожного дня і кожну хвилинку

Оберігайте всяку звіринку.

Тільки добра їй треба бажати

І намагати